DOI: https://doi.org/10.18524/2304-0947.2010.3.44580

ПРОДУКТИ ВЗАЄМОДІЇ SnCl4 З R-БЕНЗОЇЛГІДРАЗОНАМИ БЕНЗ-(p-N,N-ДИМЕТИЛАМІНОБЕНЗ)АЛЬДЕГІДІВ В АЦЕТОНІТРИЛІ

N. V. Shmatkova, I. I. Seifullina, V. G. Sogomonyan, S. E. Samburskii

Анотація


Вивчена взаємодія SnCl4 з бензоїл-(саліцилоїл)гідразонами бензойного (HBb, 2-OH-HBb) та пара-диметиламінобензойного (HBdb, 2-OH-HBdb) альдегідів в ацетонітрилі. Показано, що з HBb виділяється початковий гідразон (1), а з іншими гідразонами виділені комплекси [SnCl4(2-OH-HBb)]1,5CH3CN(2), [SnCl4(BdbH)](3), [SnCl4(2-OH-BdbH)] (4), склад та будова яких встановлено методами елементного аналізу, вимірюванням електропровідності (нітробензол), а також термогравіметрії, електронної та ІЧ спектроскопії. Показано, що в (2-4) реалізується бідентатна O(C_O/CO),N(CH_N)-координація ліганда зі стабілізацією як кетонної (ОСО, (2)), так і єнольної (ОСО, (3, 4)) форм. Негативний заряд, який локалізується на координаційному вузлі олова в (3,4), стабілізується за рахунок протонування третичного атома азоту альдегідного фрагмента гідразона

Ключові слова


кислота Льюїса (SnCl4), станум (IV), гідразони, координаційні сполуки

Повний текст:

PDF (Русский)

Пристатейна бібліографія ГОСТ


1. Dutta R. L., Hossain Md., Munkir. Coordination chemistry. Chemistry of acyl, aroyl, heteroaroylhedrazones and related ligands // J. of Scientific and Ind. Research. — 1985. — Vol. 44. — Р. 635-674.

2. Китаев Ю. П., Бузыкин Б. И. Гидразоны. — М.: Наука, 1974. — 416 с.

3. Шматкова Н. В., Яловский Г. В., Сейфуллина И. И., Самбурский С. Э. Синтез, термическая устойчивость и строение комплексов олова (IV) с бензоил-(салицилоил)гидразонами ароматических альдегидов // Вісник ОНУ. — Т. 13, № 12. С. 65-72.

4. Вайсбергер А., Проскауэр Э., Риддик Дж., Тупс Э. Органические растворители. Физические свойства и строение: Пер. с англ. — М.: ИЛ, 1958. — 519 с.

5. Вейганд-Хильгетаг. Методы эксперимента в органической химии. — М.: Химия, 1968. — 944 с.

6. Ключников Н. Г. Руководство по неорганическому синтезу. — М.: Химия, 1965. — 104 с.

7. Geary W. J. The use of conductivity measurements in organic solvents for the characterisation of coordination compounds // Coord. Chem. Rev. — 1971. — № 7. — P. 81-122.

8. Наканиси К. Инфракрасные спектры и строение органических соединений / Наканиси К. — М.: Мир, 1965. — 216 с.

9. Накамото К. Инфракрасные спектры неорганических и координационных соединений / Накамото К. — М.: Мир, 1966. — 411 с.

10. Беллами Л. Инфракрасные спектры сложных молекул / Беллами Л. — М.: ИЛ, 1963. — 590 с.

11. Орисик С. І., Чундак С. Ю., Волков С. В., Пехньо В. І., Харькова Л. Б. Координаційні сполуки родію (ІІІ) з саліциліденгідразонами карбонових кислот // Укр. хим. журнал. — 2001. — Т.6 7, № 1. — С. 3-7.

12. Сейфуллина И. И., Шматкова Н. В. Новый этап в развитии координационной химии ароил-(пиридиноил) гидразонов замещенных бенз-(1-нафт)альдегидов // Вісник ОНУ. — Т. 13, № 2. С. 5-26





Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.