ВИКОРИСТАННЯ АМІДАМІНІВ ОЛІЙ В ЯКОСТІ ПРИСАДОК ДО МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ

Автор(и)

  • O. I. Safronov Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України, Україна
  • O. O. Papeikin Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України, Україна
  • I. O. Venher Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України, Україна
  • L. Yu. Bodachivska Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2304-0947.2018.3(67).134804

Ключові слова:

олива, епоксидування, амідування, присадка, антиоксидант, інгібітор корозії

Анотація

Мета роботи – застосування біологічно відновлюваної сировини при виробництві присадок до мастильних матеріалів замість продуктів нафтопереробки. Об’єктом досліджень вибрана рафінована соняшникова олія завдяки своїй доступності та відносній дешевизні. Для вирішення поставленого завдання розроблена методика отримання азотовмісних похідних тригліцеридів вищих кислот олій в два етапи. На першій стадії проводили епоксидування подвійних зв’язків кислотних залишків тригліцеридів вищих кислот олій. На другій стадії отримані епоксиди піддавали амінолізу різними алкіламіни і гідроксиламін при розкритті епоксидного кільця і амідування складноефірної групи. Заслуговує на увагу те, що реакції амінолізу і амідування проводили в одному реакційному об’ємі, що дозволило значно знизити матеріало-, енерго- і працевитрати. Отримані речовини вводили в мастила без використання інших присадок з метою перевірки антикорозійних і антиокиснювальних властивостей випробовуваних зразків. Дані досліджень підтвердили наявність захисних властивостей у розроблених речовин. З’ясувалося, що основним фактором, що впливає на антиокислювальні властивості даного ряду продуктів, є стеричний фактор і зі збільшенням довжини вуглеводневого радикала при аміногрупі антиокислювальні властивості погіршуються. Грунтуючись на результатах попередніх досліджень розроблені мастильні композиції із застосуванням синтезованих продуктів і проведено порівняльні випробування з товарними мастилами. Результати випробувань виявили достатньо високий рівень експлуатаційних властивостей досліджуваних мастил. Отримані результати підтверджують можливість використання продуктів трансформації олій як антикорозійних і антиокиснювальних присадок до мастильних матеріалів.

Посилання

Kjellin M., Johansson I. Surfactants from renewable resources. West Sussex, UK, John Wiley & Sons, Ltd,2010. 336 p.

Tjutjunikov B.N., Buhshtab Z.I., Gladkij F.F. et al. Himija zhirov [Chemistry of fats]. Kolos, Moscow, 1992. 448 p. (in Russian).

Paronjan V. Tehnologija zhirov i zhirozamenitelej [Technology of fats and fat substitutes]. DeLi print, Moscow, 2006. 760 p. (in Russian).

Pop G.S., Bodachivs’kyj Ju.S., Safronov O.I. Syntez i vlastyvosti alkanolamidiv vyshhyh zhyrnyh kyslot vysokoerukovoi’ ripakovoi’ olii’ [Synthesis and properties of higher alkanolamides of high fatty acid rapeseed oil ]. Kataliz i neftehimija, 2016, no 25, pp. 62-68. (in Ukraine).

Patil T.A. Amidation of lanolin and Amidation of Vegetable Oils for Rust Preventive Coatings Application. International Journal of Advanced Scientific and Technical Research, 2016, vol. 6, no 1, pp. 504-512.

Mel’nik A.P., Chumak O.P., Malik S.G., Husanov A.E. Issledovanie vzaimodejstvija gidroksijetiljetilendiamina s podsolnechnym maslom [Investigation of the interaction of hydroxyethylethylenediamine with sunflower oil]. Vostochno-Evropejskij zhurnal peredovyh tehnologij, 2015, vol. 6, no76, pp. 44-49. (in Russian).

Derawi D., Salimon J. Optimization on epoxidation of palm olein by using performic acid. E-Journal of Chemistry, 2010, vol. 7, no 4, pp. 1440-1448.

Sun S., Li P., Bi Y., Xiao F. Enzymatic Epoxidation of Soybean Oil Using Ionic Liquid as Reaction Media. J. Oleo Sci, 2014, vol. 63, no 4, pp. 383-390.

Bobylev V.A. Otverditeli jepoksidnyh smol [Hardeners of epoxy resins]. Kompozitnyj mir, 2006, vol. 4, no 07, pp. 20-24. (in Russian).

Ruchi Chawla, Atul K. Singha, Lal Dhar S. Yadav Organocatalysis in synthesis and reactions of epoxides and aziridines. RSC Advances, 2013, no. 29, pp. 11311-11904.

Procyshyn V.T., Kartun I.M. Doslidzhennja zahysnyh vlastyvostej ingibitoriv korozii’ [Investigation of the protective properties of corrosion inhibitors]. Naftova i gazova promyslovist’, 2011, no 2, pp. 35-37. (in Ukraine).

Eller K., Henkes E., Rossbacher R., Höke H. Ullmann’s Encyclopedia of Industrial Chemistry. Weinheim:Wiley VCH Verlag GmbH & Co. KGaA, 2000, pp. 648-651.

Nakanisi K. Infrakrasnye spektry i stroenie organicheskih soedinenij: Prakticheskoe rukovodstvo [Infrared spectra and structure of organic compounds: Practical Guide]. Moscow, Mir, 1965, 220 p. (in Russian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-08-17

Як цитувати

Safronov, O. I., Papeikin, O. O., Venher, I. O., & Bodachivska, L. Y. (2018). ВИКОРИСТАННЯ АМІДАМІНІВ ОЛІЙ В ЯКОСТІ ПРИСАДОК ДО МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ. Вісник Одеського національного університету. Хімія, 23(3(67), 29–39. https://doi.org/10.18524/2304-0947.2018.3(67).134804

Номер

Розділ

Статті