РОЗРОБКА ЕФЕКТИВНОГО МЕТОДУ СИНТЕЗУ НОВИХ ПОХІДНИХ ІНДЕНОКСАЛІНКАРБОНОВИХ КИСЛОТ З ЕСТЕРАМИ α-, β-АМІНОКИСЛОТ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2304-0947.2024.1(87).307869Ключові слова:
синтез, інденохіноліни, амінокислоти, біологічна активність, ДНК інтеркаляториАнотація
Реакцією циклізації 2,3-діамінобензойної кислоти з нінгідрином було отримано і охарактеризовано 11-оксоіндено[1,2-b]хіноксалін-6-карбонову кислоту. На її основі із застосуванням метилового та/або етилового естерів гліцину, β-аланіну, дигліцину та β-феніл-α-аланіну вперше було синтезовано п’ять амідних похідних інденохіноксалінкарбонової кислоти: етил 2-[(11-оксоіндено[1,2-b]хіноксалін-6-карбоніл)аміно]ацетат; метил 2-[(11-оксоіндено[1,2-b]хіноксалін-6-карбоніл)аміно] ацетат; метил 3-[(11-оксоіндено[1,2-b]хіноксалін-6-карбоніл)аміно] пропаноат; етил 2-[[2-[(11-оксоіндено[2,1-b]хіноксалін-6-карбоніл)аміно]ацетил]аміно] ацетат; метил 2-[(11-оксоіндено[1,2-b]хіноксалін-6-карбоніл)аміно]-3-фенілпропаноат. Синтезовані сполуки ідентифіковано та охарактеризовано методами хроматомас-спектрометрії та 1Н ЯМР-спектроскопії.
Для введення амінокислотних залишків було опрацьовано три способи попередньої активації карбоксильної групи. Перший – за допомогою дициклогексилкарбодііміду. Показано, що в цьому випадку основним (>90%) продуктом даної реакції виявилась відповідна ацетилсечовина. Другий спосіб полягав у переведенні карбоксильної групи у хлорангідридну ацилюванням естерів амінокислот хлорангідридом інденохіноксалінкарбонової кислоти. Цей спосіб теж виявився неефективним, оскільки не приводив до утворення бажаних продуктів внаслідок руйнування гетероциклічної системи. Третім способом було переведено карбоксильну групу у змішаноангідридну із застосуванням етилового естеру монохлорвугільної кислоти. Останній метод виявив значне збільшення виходів цільових сполук та кращу відтворюваність порівняно з іншими двома методами активації, тому може вважатися найбільш ефективним для синтезу зазначених речовин.
Шляхом комп’ютерного моделювання із застосуванням програмного забезпечення PharmМapper для отриманих сполук було спрогнозовано фармакологічні властивості. Аналіз результатів показав, що вони можуть мати властивості інтеркаляторів ДНК та бути перспективними об’єктами для високопродуктивного скринінгу у пошуку нових ефективних антивірусних та протиракових препаратів.
Посилання
Singh L., Kruger H. G., Maguire G. E. M., Govender T., Parboosing, R. The role of nanotechnology in the treatment of viral infections. Ther. Adv. Infectious Dis., 2017, vol. 4, no 4, pp.105–131. https://doi.org/10.1177/2049936117713593
Lerman L. S. Structural consideration in the interaction of DNA and acridines. J. Mol. Biol., 1961, vol. 3, no 1, pp. 18–30. https://doi.org/10.1016/s0022-2836(61)80004-1
Sehlstedt U., Aich P., Bergman J., Vallberg H., Nordén B., Gräslund A. Interactions of the antiviral quinoxaline derivative 9-OH-B220 {2,3-dimethyl-6-(dimethylaminoethyl)-9-hydroxy-6H-indolo-[2,3-]quinoxaline} with duplex and triplex forms of synthetic DNA and RNA. J. Mol. Biol., 1998, vol. 278, no 1, pp. 31–56. https://doi.org/10.1006/jmbi.1998.1670
Tseng C. H., Chen Y. R., Tzeng C. C., Liu W., Chou C. K., Chiu C. C., Chen Y. L. Discovery of indeno[1,2-b]quinoxaline derivatives as potential anticancer agents. Eur J. Med. Chem., 2016, vol. 108, рр. 258–273. https://doi.org/10.1016/j.ejmech.2015.11.031
Duma H. I., Sazonov K. D., Liakhov L. S., Toporov S. V., Liakhov S. A. 6- ta 7-Аminometyl-11h-indeno[1,2-b]khinoksalin-11-ony – syntez, afinitet do DNK ta toksychnist. Odesa naс. univ., Him, 2020, vol. 25, no 1(73), pp. 65–74. https://doi.org/10.18524/2304-0947.2020.1(73).198316 (in Ukrainian).
Liakhov S. A., Schepetkin I. A., Karpenko O. S., Duma H. I., Haidarzhy N.M., Kirpotina L. N., Kovrizhina A. R., Khlebnikov A. I., Bagryanskaya I. Y., Quinn M. T. Novel с-Jun N-Terminal Kinase (JNK) Inhibitors with an 11H-Indeno[1,2-b]quinoxalin-11-one Scaffold. Moleсules, 2021, vol. 26, no 18, pp. 5688–5706. https://doi.org/10.3390/molecules26185688
Liu X., Ouyang S., Yu B., Liu Y., Huang K., Gong J., Jiang H. PharmMapper Server: a web server for potential drug target identification via pharmacophore mapping approach. Nucleic Acids Res., 2010, vol. 38, pp. W609–W614. https://doi.org/10.1093/nar/gkq300
Wang X., Pan C., Gong J., Liu X., Li H. Enhancing the Enrichment of Pharmacophore-Based Target Prediction for the Polypharmacological Profiles of Drugs // J. Chem. Inf. Model., 2016, vol. 56, pp. 1175–1183. https://doi.org/10.1021/acs.jcim.5b00690
Wang X., Shen Y., Wang S., Li S., Zhang W., Liu X., Li H. PharmMapper 2017 update: a web server for potential drug target identification with a comprehensive target pharmacophore database// Nucleic Acids Res., 2017, vol. 45, pp. W356–W360. https://doi.org/10.1093/nar/gkx374
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Комісійна плата за оформлення статті не стягується.
