ЗАХИСТ ОРГАНІВ ДИХАННЯ ВІД ДІЇ АМІАКУ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2304-0947.2022.2(82).264892Ключові слова:
аміак, фізико-хімічні властивості, токсичність, хемосорбціяАнотація
У статті розглянуто питання захисту органів дихання від токсичної дії аміаку. Детально обговорюються його фізико-хімічні властивості та токсикологічні характеристики; наведено аварійні гігієнічні регламенти та референтні рівні концентрації NH3 у повітрі залежно від тяжкості можливих ефектів. Дослідження захисних характеристик розроблених імпрегнованих волокнистих хемосорбентів (ІВХС) у складі газопоглинального патрона респіратора «Клен-К1» проводили сухими та зволоженими зразками в динамічних умовах наближених до реальної експлуатації засобів захисту органів дихання. Показано, що вологість газоповітряної суміші грає вирішальну роль ефективності хемосорбції аміаку, вона активує захисні властивості ІВХС на основі лимонної кислоти, гліцерину та хлориду натрію. Наявність «вільної» води забезпечує більш повне «спрацьовування» зазначеного ІВХС по даному токсиканту.
Посилання
Міндовкілля порівняло забруднення повітря через війну з роком роботи металургійного підприємства. 01.05.2022. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/
Наказ МОЗ України «Про затвердження гігієнічних регламентів допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин у повітрі робочої зони» № 1596 від 14.07.2020
Abu-Qare A.W., Abou-Donia M. B. Sarin: health effects, metabolism, and methods of analysis. // Food Chem. Toxicol. – 2002. – Vol. 40, N10. – P. 1327–1333. https://doi.org/10.1016/S0278–6915(02)00079–0
Chemical Weapons Convention. Organization for the prohibition of Chemical Weapons. URL: https://www.opcw.org/chemical-weapons-convention
Pearson R. G. Hard and soft acids and bases – the evolution of a chemical concept // Coord. Chem. Rev. – 1990. – Vol. 100. – P. 403–425. http://dx.doi.org/10.1016/0010–8545(90)85016-L
Hunter E.P.L., Lias S. G. Evaluated Gas Phase Basicities and Proton Affinities of Molecules: An Apdate //J. Phys. Chem. Ref. Data. – 1998. – Vol. 27, N3. – P. 413–656. http://dx.doi.org/10.1063/1.556018
Laurence C., Gal J.-F. Lewis Basicity and Affinity Scales: Data and Measurement. John Wiley & Sons Ltd, 2010. – 476 p. http://dx.doi.org/10.1002/9780470681909
Laurence C., Graton J., Berthelot M., El Ghomari M. J. The Diiodine Basicity Scale: Toward a General Halogen-Bond Basicity Scale. // Chem. Eur. J. – 2011. – Vol. 17, N37. – P. 10431–10444. http://dx.doi.org/10.1002/chem.201101071
Green A.J., Popelier P. L.A. Theoretical Prediction of Hydrogen-Bond Basicity pKBHX Using Quantum Chemical Topology Descriptors. // J. Chem. Inf. Model. – 2014. – Vol. 54, N2. – P. 553–561. https://doi.org/10.1021/ci400657c
Tao F.F., Bernasek S. L. Dative Bonding of Organic Molecules. In book: Functionalization of Semiconductor Surfaces (Tao/Semiconductor Surfaces). – 2012. – P. 193–231. https://doi.org/10.1002/9781118199770.ch8
Jonas V., Frenking G., Reetz M. T. Comparative Theoretical Study of Lewis Acid-Base Complexes of BH3, BF3, BCl3, AlCl3, and SO2 // J. Am. Chem. Soc. – 1994. – Vol. 116, N19. – P. 8741–8753. https://doi.org/10.1021/ja00098a037
Jover J., Bosque R., Sales J. Determination of Lithium Cation Basicity from Molecular Structure. // J. Chem. Inf. Comput. Sci. – 2004. – Vol. 44, N5. – P. 1727–1736. https://doi.org/10.1021/ci0498362
Burk P., Sults M.-L., Tammiku-Taul J. Comparative calculations of alkali metal cation basicities of some Lewis bases. // Proc. Estonian Acad. Sci., Chem. – 2007. – Vol. 56, N3. – P. 107–121. https://doi.org/10.3176/chem.2007.3.01
Brea O., Mó O., Yáñez M. Ga+ Basicity and Affinity Scales Based on High-Level Ab Initio Calculations. // Chem. Phys. Chem. – 2015. – Vol. 16, N15. – P. 3206–3213. https://doi.org/10.1002/cphc.201500574
Graton J., Berthelot M., Besseau F., Laurence C. An Enthalpic Scale of Hydrogen-Bond Basicity. 3. Ammonia, Primary, Secondary, and Tertiary Amines. // J. Org. Chem. – 2005. – Vol. 70, N20. – P. 7892–7901. https://doi.org/10.1021/jo050535g
Vogel G.C., Drago R. S. The ECW Model // J. Chem. Educ. – 1996. – Vol. 73, N8. – P. 701–707. http://dx.doi.org/10.1021/ed073p701
Appl M. Ammonia 1. Introduction. Ullmann’s Encyclopedia of Industrial Chemistry. – 2012. – Vol. 3. – P. 107–137. http://dx.doi.org/10.1002/14356007.a02_143.pub3
Herbine P., Hu T. A., Johnson G., Dyke T. R. The structure of NH3·H2S and free internal rotation effects. // J. Chem. Phys. – 1990. – Vol. 93, N8. – P. 5485–5495. https://doi.org/10.1063/1.459618
Stockman P.A., Bumgarner R. E., Suzuki S., Blake G. A. Microwave and tunable far-infrared laser spectroscopy of the ammonia–water dimer // J. Chem. Phys. – 1992. – Vol. 96, N4. – P. 2496–2510. https://doi.org/10.1063/1.462054
Sadlej J., Moszynski R., Dobrowolski C. Cz., Mazurek A. P. Structure and Energetics of the Weakly Bound NH3···H2O Complex. // J. Phys. Chem. A. – 1999. – Vol. 103, N42. – P. 8528–8536. https://doi.org/10.1021/jp991581l
Donaldson D. J. Adsorption of Atmospheric Gases at the Air–Water Interface. I. NH3 // J. Phys. Chem. A. – 1999. – Vol. 103, N1. – P. 62–70. https://doi.org/10.1021/jp9833247
Lee C., Fitzgerald G., Planas M., Novoa J. J. Ionization of Bases in Water: Structure and Stability of the NH4+···OH- Ionic Forms in Ammonia–Water Clusters. // J. Phys. Chem. – 1996. – Vol. 100, N18. – P. 7398–7404. https://doi.org/10.1021/jp953360v
Malloum A., Conradie J. Water-ammonia and water-acetonitrile proton transfer free energy // J. Mol. Liq. – 2020. – Vol. 318. – An 114300. https://doi.org/10.1016/j.molliq.2020.114300
Rizvi S.S.H., Heidemann R. A. Vapor-liquid equilibria in the ammonia-water system. // J. Chem. Eng. Data. – 1987. – Vol. 32, N2. – P. 183–191. https://doi.org/10.1021/je00048a017
Smolen T.M., Manley D. B., Poling B. E. Vapor-liquid equilibrium data for the ammonia-water system and its description with a modified cubic equation of state. // J. Chem. Eng. Data. – 1991. – Vol. 36, N2. – P. 202–208. https://doi.org/10.1021/je00002a017
Shi Q., Davidovits P., Jayne J. T., Worsnop D. R., Kolb C. E. Uptake of Gas-Phase Ammonia. 1. Uptake by Aqueous Surfaces as a Function of pH. // J. Phys. Chem. A. – 1999. – Vol. 103, N44. – P. 8812–8823. https://doi.org/10.1021/jp991696p
Щербаков В.В., Артемкина Ю. М., Понамарева Т. Н., Кириллов А. Д. Электропроводность системы аммиак – вода. // Журн. неорган. химии. – 2009. – Т. 54, № 2. – С. 321–323.
Гороновский И.Т., Назаренко Ю. П., Некряч Е. Ф. Краткий справочник химика. К.: Наукова думка, 1974. – 991 с.
House D. A. Ammonia & N-Donor Ligands. // Encyclopedia of Inorganic Chemistry. – Wiley, 2006. – 27 p. https://doi.org/10.1002/0470862106.ia009
Тепикина Л. А. Научно-методические основы ускоренной оценки токсичности и опасности веществ, загрязняющих атмосферный воздух. Авт. дисс. … докт. мед.наук. 04.00.07. Москва, 2007. – 41 с.
Раевский О.А., Модина Е. А., Раевская О. Е. Компьютерные модели взаимосвязи структуры органических соединений и их ингаляционной токсичности. // Хим.-фарм. журн. – 2011. – Т. 45, № 3. – С. 36–40.
Трушков В.Ф., Перминов К. А., Сапожникова В. В., Игнатова О. Л. Оценка взаимосвязи свойств химических соединений и их токсичности для единого гигиенического нормирования химических веществ // Гигиена и санитария. – 2013. – № 2. – С. 87–90.
Косенко Е. А. Внутриклеточные механизмы токсичности аммиака. Дисс. … докт. биол. наук. 03.00.04. Пущино, 1999. – 218 с.
ДСП‑201–97. Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами). МОЗ України N201 від 09.07.1997.
Аммиак. http://www.rihtop.ru/diagnoseassistant/Substance.aspx?id=98
Acute Exposure Guideline Levels for Selected Airborne Chemicals. Vol. 6. National Research Council (US). Committee on Acute Exposure Guideline Levels. Washington: National Academies Press, 2008. – 318 p. https://doi.org/10.17226/12018
Скворцова Н. С. Характеристика риска для здоровья населения при кратковременном и хроническом воздействии химических веществ, загрязняющих атмосферный воздух г. Москвы. Авт. … канд. мед. наук. 14.00.07 – Гигиена. Москва, 2004. 24 с.
Бородкин А. Е. Эколого-географические основы оценки риска здоровью населения староосвоенных регионов (на примере Ярославской области). Дисс. … канд. геогр. наук, 25.00.36, 25.00.24. Ярославль,2017. – 275 с.
Kaptsov V.A., Chirkin A. V. Requirements to respiratory protection for workers (World practices reviewed). // Health Risk Anal. – 2020. – N4. – P. 188–195. https://doi.org/10.21668/health.risk/2020.4.21.eng
Craig D.K., Davis J. S., Hansen D. J., Petrocchi A. J., Powell T. J., Tuccinardi T. E. Derivation of temporary emergency exposure limits (TEELs). // J. Appl. Toxicol. – 2000. – Vol. 20, N1. – P. 11–20. https://doi.org/10.1002/(SICI)1099–1263(200001/02)20:1<11:: AID-JAT622>3.0.CO;2-Q
Bandosz T. J. Activated Carbon Surfaces in Environmental Remediation. Elsevier, Oxford, 2006. – P. 475–528.
Bandosz T.J., Petit C. On the reactive adsorption of ammonia on activated carbons modified by impregnation with inorganic compounds. // J. Colloid Interface Sci. – 2009. – Vol. 338, N2. – P. 329–345. https://doi.org/10.1016/j.jcis.2009.06.039
Ennan A. A.-A., Dlubovskii R. M., Khoma R. E. Non-woven ion-exchange fibrous materials in air sanitary cleaning. // Укр. хім. журн. – 2021. – Т. 87, № 7. – С. 11–32. https://doi.org/10.33609/2708–129X.87.07.2021.11–32
Еннан А.А.-А., Хома Р. Є., Длубовський Р. М., Захаренко Ю. С., Бєньковська Т. С., Книш І. М. Моно- та біфункціональні імпрегновані волокнисті хемосорбенти респіраторного призначення. // Вісник ОНУ. Хімія. – 2022. – Т. 27, № 1. – С. 6–36. https://doi.org/10.18524/2304–0947.2021.4(80).248297
Эннан А.А., Хома Р. Е., Длубовский Р. М., Захаренко Ю. С., Абрамова Н. Н., Михайлова Т. В. Влияние модифицирующих добавок на хемосорбцию оксида серы(IV) волокнистым материалом, импрегни-рованным полиэтиленполиамином. // Вісник ОНУ. Хімія. – 2020. – Т. 25, № 4. – С. 56–73. https://doi.org/10.18524/2304–0947.2020.4(76).216927
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Вісник Одеського національного університету. Хімія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Комісійна плата за оформлення статті не стягується.
