СПЕКТРОФОТОМЕТРИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ СТИБІЮ(ІІІ) З ПЕРХЛОРАТОМ 6,7-ДИГІДРОКСИ-4-КАРБОКСИЛ-2-ФЕНІЛБЕНЗОПІРИЛІЮ

Автор(и)

  • Д. В. Снігур Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна
  • О. М. Жуковецька Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна
  • О. М. Гузенко Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна
  • О. М. Чеботарьов Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2304-0947.2022.2(82).264885

Ключові слова:

спектрофотометрія, перхлорат 6,7-дигідрокси-4-карбоксил-2- фенілбензопірилію, комплексоутворення, Стибій(ІІІ), аналіз полімерних матеріалів

Анотація

В даній роботі вивчено особливості комплексоутворення Стибію(ІІІ) з перхлоратом 6,7-дигідрокси‑4-карбоксил‑2-фенілбензопірилію (КДХ) у подвійних системах та у присутності катіонних поверхнево-активних речовин (кПАР). Із застосуванням класичних спектрофотометричних методів молярних відношень та зсуву рівноваги встановлено, що у подвійних системах утворюються два комплекси із стехіометрією Sb(ІІІ): КДХ 1:2 та 1:3 при рН 2,5 та рН 6,0 відповідно. Для комплексів Sb(ІІІ) з КДХ розраховано молярні коефіцієнти світлопоглинання, які складають 1,2⋅104 та 1,1⋅104 відповідно. Показано, що в присутності катіонних поверхнево-активних речовин хлориду цетилпіридинію або броміду цетилтриметиламонію утворюються комплекси із молярним співвідношенням компонентів Sb(ІІІ): КДХ: кПАР = 1:3:3. Показано, що в присутності катіонних поверхнево-активних речовин не відбувається зсуву оптимального рН комплексоутворення, проте спостерігається збільшення кількості координованих молекул реагенту КДХ за рахунок розпушення гідратної оболонки іона Sb(ІІІ) внаслідок гідрофобної гідратації комплексу. До того ж введення катіонних поверхнево-активних речовин призводить до батохромного зсуву смуги поглинання на 10–15 нм та збільшення молярного коефіцієнту світлопоглинання до 2,8⋅104 та 3,0⋅104 при використанні хлориду цетилпіридинію або броміду цетилтриметиламонію відповідно. Розроблено методику спектрофотометричного визначення Стибію(ІІІ) із застосуванням аналітичної форми на основі потрійного комплексу Sb(ІІІ): КДХ: кПАР = 1:3:3, яку було апробовано при аналізі зразків полімерних матеріалів (поліетилентерефталат). Зазначено, що розроблена методика характеризуються задовільною відтворюваністю та не поступається за чутливістю відомим аналогам.

Посилання

Norman N. C. Chemistry of Arsenic, Antimony and Bismuth. Springer, 1998, 484 p.

Li Z., Yang X., Guo Y., Li H., Feng Y. Simultaneous determination of arsenic, antimony, bismuth and mercury in geological materials by vapor generation-four-channel non-dispersive atomic fluorescence. Talanta, 2008,vol. 74, no 4, pp. 915–921. https://doi.org/10.1016/j.talanta.2007.07.028.

Manshilin V. I., Vinokurova Ye.K., Doroshenko A. I. Opredeleniye sur’my i vismuta v probakh serebryanykh pripoyev atomno-emissionnym s induktsionnoy plazmoy metodom s primeneniyem gidridnogo generator nepreryvnogo. Metody i ob»yekty khim. analiza, 2009, vol. 4, no 2, pp. 127–129. (in Russian).

Marchenko Z., Bal’tsezhak M. Metody spektrofotometrii v UF i vidimoy oblasti v neorganicheskom analize: per. s pol’sk. [Methods spectrophotometry in the UV and visible range in inorganic analysis] Moscow, BINOM, Laboratoriya znaniy, 2007, 711 p. (in Russian).

Ivanov V. M. Geterotsiklicheskiye azotsoderzhashchiye azosoyedineniya. [Heterocyclic nitrogen-containing azo compounds] Mocsow, Nauka, 1982, 230 p. (in Russian).

Nazarenko V.A., Antonovich V. P. Trioksifluorony. [Trioxyfluorones] – Mocsow, Nauka, 1973, 182 p. (in Russian).

Chebotarev O. M., Toporov S. V., Snіgur D. V., Barbalat D. O. Pohidni 6,7- ta 7,8-dygidroksybenzopiryliju: syntez, vlastyvosti ta analitychne zastosuvannja (ogljad). Visnyk ONU. Himija, 2021, vol. 26, no 2(78), pp. 73–88. https://doi.org/10.18524/2304–0947.2021.2(78).233829. (in Ukrainian).

Snigur D., Barbalat D., Fizer M., Chebotarev A., Shishkina S. Synthesis and properties of 6,7-dihydroxybenzopyrylium perchlorate halogen derivatives: X‑ray, spectroscopic and theoretical studies. Tetrahedron, 2020, vol. 76, no 42, p. 131514. https://doi.org/10.1016/j.tet.2020.131514

Barbalat D.A., Chebotarev A. N., Snigur D. V. Anion nature influence on spectral and some physico-chemical properties of 6,7-dihydroxy‑4-methyl‑2-phenylchromenylium salts. Russ. J. Gen. Chem., 2020, vol. 90, no 4, pp. 597–601. https://doi.org/10.1134/S1070363220040064

Bulatov M.I., Kalinkin I. P. Prakticheskoye rukovodstvo po fotometricheskim metodam analiza [Practical guidance on photometric methods of analysis]. Мoscow: Chemistry, 1985, 432 p. (in Russian).

Snigur D.V., Barbalat D. O., Zhukovetska O. M., Guzenko O. M., Shherbakova T. M., Chebotarev O. M. Spektrofotometrychne vyznachennja Vismutu(III) z perhloratom 6,7-dygidroksy‑4-karboksyl‑2-fenilbenzopiryliju. Visnyk ONU. Himija, 2022, vol. 27, no 1(81), pp. 61–72. https://doi.org/10.18524/2304–0947.2022.1(81).255832. (in Ukrainian).

Savin S.B., Chernova R. K., Shtykov S. N. Poverhnostno-aktivnye veshhestva [Surfactants]. Мoscow: Nauka, 1991, 251 p. (in Russian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-11-16

Як цитувати

Снігур, Д. В., Жуковецька, О. М. ., Гузенко, О. М. ., & Чеботарьов, О. М. . (2022). СПЕКТРОФОТОМЕТРИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ СТИБІЮ(ІІІ) З ПЕРХЛОРАТОМ 6,7-ДИГІДРОКСИ-4-КАРБОКСИЛ-2-ФЕНІЛБЕНЗОПІРИЛІЮ. Вісник Одеського національного університету. Хімія, 27(2(82), 42–49. https://doi.org/10.18524/2304-0947.2022.2(82).264885

Номер

Розділ

Статті