СИНТЕЗ ТА АНАЛЬГЕТИЧНА АКТИВНІСТЬ ПОХІДНИХ 6-АМІНО-2-ПІПЕРАЗИНІЛХІНАЗОЛІНІВ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2304-0947.2021.1(77).226140Анотація
Метою даної роботи є синтез та дослідження аналгетичної активності ряду похідних 2,6-заміщених хіназолін-4-ону і 4-фенілхіназоліну. В результаті проведеної роботи було отримано ряд похідних 2-піперазиніл-3Н-хіназолін-4-ону (п’ять сполук) та 2-піперазин-4-фенілхіназоліну (п’ять сполук), що містять при аміногрупі 6-ого положення хіназолінового гетероциклу замісники з різною довжиною вуглецевого ланцюга. Будову синтезованих сполук підтверджували за допомогою методів 1Н- та 13С- ЯМР спектроскопії та FAB мас-спектрометрії. Аналгетичну активність синтезованих сполук досліджували in vitro на моделі периферичного болю за методом «корчів» у мишей, що викликали внутрішньочеревним введенням оцтової кислоти. Цільові сполуки проявили високу аналгетичну активність. Значення ED50 знаходяться в діапазоні від 0.46 до 0.88 мг/кг (для диклофенака натрію знайдене значення ED50 складає 10.0±1.8 мг/кг). В якості препарату порівняння виступав класичний нестероїдний протизапальний препарат – диклофенак натрію. В результаті експерименту визначені дози, в яких сполуки проявили виразні фармакологічні властивості. При дослідженні впливу замісника 4-ого положення хіназолінового гетероциклу на аналгетичну активність, встановлено, що сполуки, які містять у своєму складі центральний 4-фенілхіназоліновий фрагмент, загалом проявили більшу активність в порівнянні з похідними до склау яких входить центральний 4-оксохіназоліновий каркас; для останніх рівень активності майже однаковий для всіх досліджених аналогів.
Посилання
Gubsky Yu. I. Problem of pain in palliative medicine: social challenge and molecular pharmacology. Pharmacol.Drug Toxicol., 2013, no 6, pp. 85–90. (in Ukrainian)
Moskal O.M., I. V. Logay, Logay I. V., Turok Yu. Yu., Turok Y. Yu., Archiy E. Y. Features of manifestations, treatment and prevention of NSAIDs-induced gastroduodenopathy in patients of different profile departments. J.V. N. Karazin` KhNU., Series “Medicine”, 2019, no 37, pp. 41–47. https://doi.org/10.26565/2313–6693–2019–37–05 (in Ukrainian)
Ajani O.O., Audu O. Y., Aderohunmu D. V., Owolabi F. E., Olomieja A. O. Undeniable pharmacological potentials of quinazoline motifs in therapeutic medicine. Am. J. Drug Discov. Dev., 2017, vol. 7, no 1, pp. 1–24. https://doi.org/10.3923/ajdd.2017.1.24
Wang D., Gao F. Quinazoline derivatives: synthesis and bioactivities. Chem. Central J., 2013, vol. 7, no 1, pp. 1–15. https://doi.org/10.1186/1752–153X-7–95
Polishchuk P.G., Samoylenko G. V., Khristova T. M., Krysko O. L., Kabanova T. A., Kabanov V. M., Kornylov A. Yu., Klimchuk O., Langer T., Andronati S. A., Kuz’min V.E., Krysko A. A., Varnek A. Design, virtual screening, and synthesis of antagonists of αIIbβ3 as antiplatelet agents. J. Med. Chem., 2015, vol. 58, no 19, pp. 7681–7694. https://doi.org/10.1021/acs.jmedchem.5b00865
Krysko A.A., Kornylov A. Yu., Polishchuk P. G., Samoylenko G. V., Krysko O. L., Kabanova T. A., Kravtsov V. Ch., Kabanov V. M., Wicher B., Andronati S. A. Synthesis, biological evaluation and molecular docking studies of 2-piperazin-1-yl-quinazolines as platelet aggregation inhibitors and ligands of integrin αIIbβ3. Bioorg. Med. Chem. Lett., 2016, vol. 26, no 7, pp. 1839–1843. https://doi.org/10.1016/j.bmcl.2016.02.011
Rather B.A., Raj T., Reddy A., Ishar M. P.S., Sivakumar S., Paneerselvam P. Synthesis and evaluation of novel 2-substituted-quinazolin-4(3H)-ones as potent analgesic and anti-inflammatory agents. Arch. Pharm. Chem.Life Sci., 2010, vol. 343, no 2, pp. 108–113. https://doi.org/10.1002/ardp.200900231
Clissold S.P., Beresford R. Proquazone. Drugs, 1987, vol. 33, pp. 478–502. https://doi.org/10.2165/00003495–198733050–00004
Bogatskii A.V., Andronati S. A., Zhilina Z. I. 1,4-Benzodiazepines, their cyclic homologous and analogous. XXVI. Synthesis, structure and properties of some derivatives of 4-phenylquinazoline. Zhurn. Org. Khimii, 1977, vol. 13, no 8, pp. 1773–1780. (in Russian)
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Вісник Одеського національного університету. Хімія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Комісійна плата за оформлення статті не стягується.
