Вісник Одеського національного університету. Хімія
http://heraldchem.onu.edu.ua/
<p>Журнал <strong>«Вісник Одеського національного університету. Хімія»</strong>, заснований у 2000 році, публікує оригінальні результати досліджень з різних розділів хімії, зокрема неорганічної, аналітичної, координаційної, органічної, біоорганічної, фізичної та колоїдної, міждисциплінарної хімії та суміжних ділянок науки.</p> <p><strong>ISSN</strong> <a href="https://portal.issn.org/resource/ISSN/2304-0947" target="_blank" rel="noopener">2304-0947</a> (друкована версія), <a href="https://portal.issn.org/resource/ISSN/2414-5963" target="_blank" rel="noopener">2414-5963</a> (онлайн-версія)<br /><strong>DOI</strong> <a href="https://doi.org/10.18524/2304-0947" target="_blank" rel="noopener">10.18524/2304-0947</a></p> <p><strong>Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації</strong><em> (чинне до 31 березня 2024 р.)</em>: <br /><a href="http://heraldchem.onu.edu.ua/libraryFiles/downloadPublic/2078" target="_blank" rel="noopener">КВ №11461-334Р від 07.07.2006 р.</a></p> <p>Згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення <a href="https://webportal.nrada.gov.ua/decisions/pro-zayavu-odeskogo-natsionalnogo-universytetu-imeni-i-i-mechnykova-m-odesa-shhodo-reyestratsiyi-sub-yekta-u-sferi-drukovanyh-media-oprylyudneno-30-10-2023/" target="_blank" rel="noopener">№ 1166 від 26.10.2023 р.</a> журнал зареєстрований як друковане медіа і внесений до <strong>Реєстру суб'єктів у сфері медіа</strong> з ідентифікатором <strong>R30-01835</strong>.</p> <p>Наказом Міністерства освіти і науки України <a href="https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-rishen-atestacijnoyi-kolegiyi-ministerstva-shodo-diyalnosti-specializovanih-vchenih-rad-vid-20-chervnya-2019-roku" target="_blank" rel="noopener">№ 975 від 11.07.2019 р.</a> журнал внесено до <a href="http://nfv.ukrintei.ua/view/5b1925e17847426a2d0ab2a4" target="_blank" rel="noopener"><strong>категорії «Б»</strong></a> <strong>Переліку наукових фахових видань України</strong> у галузі <strong>«Хімічні науки»</strong> за спеціальністю <strong>102 Хімія</strong>.</p> <p><strong>Періодичність виходу:</strong> два рази на рік<br /><strong>Мови розповсюдження:</strong> українська, англійська<br /><strong>Засновник:</strong> <a href="http://onu.edu.ua/uk/" target="_blank" rel="noopener">Одеський національний університет імені І. І. Мечникова</a><br /><strong>Головний редактор:</strong> І. Й. Сейфулліна, д-р хім. наук, проф.<br /><strong>Адреса редакції:</strong> вул. Всеволода Змієнка, 2, м. Одеса, 65082, Україна<br /><strong>E-mail:</strong> <a href="mailto:heraldchem@onu.edu.ua">heraldchem@onu.edu.ua</a></p> <p><strong>Журнал реферується та індексується в таких базах даних</strong>: <a href="https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/13235" target="_blank" rel="noopener">Електронний архів-репозитарій ОНУ імені І. І. Мечникова (elONUar)</a>; <a href="http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=juu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=I=&S21COLORTERMS=0&S21STR=%D0%9669659:%D0%A5%D1%96%D0%BC." target="_blank" rel="noopener">«Наукова періодика України»</a> та <a href="http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=juu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=I=&S21COLORTERMS=0&S21STR=%D0%9669659:%D0%A5%D1%96%D0%BC." target="_blank" rel="noopener">«Україніка наукова»</a> Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського; <a href="https://journals.indexcopernicus.com/search/details?id=31626" target="_blank" rel="noopener">Index Copernicus International Journals Master List;</a> <a href="https://scholar.google.com.ua/scholar?hl=ru&as_sdt=0%2C5&q=%D0%B2%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA+%D0%BE%D0%BD%D1%83.+%D1%85%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F&btnG=" target="_blank" rel="noopener">Google Академія</a>; <a href="https://www.base-search.net/Search/Results?lookfor=2304-0947&name=&oaboost=1&newsearch=1&refid=dcbasen" target="_blank" rel="noopener">Base-search</a>; <a href="https://www.citefactor.org/journal/index/14358/odesa-national-university-herald-hemistry#.ZFta2XbP2Ul" target="_blank" rel="noopener">CiteFactor</a>; <a href="https://journalseeker.researchbib.com/view/issn/2304-0947" target="_blank" rel="noopener">ResearcherBib</a>; <a href="http://ulrichsweb.serialssolutions.com/login" target="_blank" rel="noopener">Ulrich’s Periodicals Directory</a></p>uk-UA<p><span>Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються<span class="apple-converted-space"> </span><span style="text-decoration: underline;">видавничою угодою</span>, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора.</span></p><p><span>Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Комісійна плата за оформлення статті не стягується.</span></p>heraldchem@onu.edu.ua (Хома Р. Є.)heraldchem@onu.edu.ua (Хома Р. Є.)ср, 25 гру 2024 00:00:00 +0200OJS 3.2.1.2http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss60СИНТЕЗ ТА ЛЮМІНЕСЦЕНТНІ ВЛАСТИВОСТІ ЛЕГОВАНИХ ІОНАМИ Сr(III) МІКРО- ТА НАНОРОЗМІРНИХ ОРТОБОРАТІВ ІНДІЮ
http://heraldchem.onu.edu.ua/article/view/322125
<p>Леговані іонами Сr<sup>3+</sup> мікро- та нанорозмірні ортоборати індію отримано методом твердофазних реакцій та термолізом аморфного прекурсору, відповідно. Спектри люмінесценції іонів Сr<sup>3+</sup> у мікро- та нанорозмірних зразках InBO<sub>3</sub> складаються з широкої смуги в інфрачервоній (ІЧ) області спектру, яка зумовлена дозволеним за спином переходом <sup>4</sup>Т<sub>2</sub> → <sup>4</sup>A<sub>2</sub>. Показано, що, на відміну від інтенсивності емісії, спектральне положення максимумів смуг люмінесценції іонів Cr<sup>3+</sup> (λ<sub>мах</sub> = ~810 нм) та її збудження у отриманих матеріалах практично не залежить від розміру кристалітів. Встановлено, що при 293 К квантова ефективність люмінесценції мікророзмірних зразків InBO<sub>3</sub>:Cr<sup>3+</sup> досить висока й сягає η = 0,70, тоді як для нанорозмірних зразків InBO<sub>3</sub>:Cr<sup>3+</sup> η становить лише 0,26–0,30. Цей ефект приписується гасінню люмінесценції Cr<sup>3+</sup> внаслідок взаємодії з недосконалостями кристалічної ґратки, включаючи поверхневі дефекти, роль яких зростає при зменшенні розмірів частинок. Зроблено висновок, що за умови оптимізації процедури синтезу та підвищення квантової ефективності люмінесценції нанорозмірний InBO<sub>3</sub>:Cr<sup>3+</sup> може бути використаний для розробки ІЧ світлодіодів різного призначення.</p>І. В. Березовська, О. В. Хоменко, С. В. Кулешов, О. К. Трунова, Н. П. Єфрюшина, В. П. Доценко
Авторське право (c) 2025
http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0
http://heraldchem.onu.edu.ua/article/view/322125ср, 25 гру 2024 00:00:00 +0200ОТРИМАННЯ ТА ЗАХИСНІ ВЛАСТИВОСТІ КАТАЛІЗАТОРА ОКИСНЕННЯ МОНООКСИДУ КАРБОНУ КИСНЕМ ПОВІТРЯ НА ОСНОВІ СПОЛУК Pd(II), Cu(II) І ВУГЛЕЦЕВОГО ВОЛОКНИСТОГО МАТЕРІАЛУ
http://heraldchem.onu.edu.ua/article/view/322126
<p>Оптимізовано спосіб отримання та визначені експлуатаційні характеристики каталізатора окиснення монооксиду карбону киснем повітря, до складу якого входять сполуки паладію(ІІ), купруму(ІІ) та вуглецевий волокнистий матеріал. Встановлено, що незважаючи на більш розвинену структуру каталізатор на основі ВВМ-II менш активний, ніж каталізатор на основі ВВМ-I; ступінь конверсії СО підвищується зі збільшенням ефективного часу контакту. Каталізатор на основі ВВМ-II при τ<sub>еф</sub> = 0,45 с в області C<sup>П</sup><sub>CO</sub> від 50 до 300 мг/м<sup>3</sup> забезпечує стабільне очищення повітря від СО набагато нижче ГПК<sub>СО</sub> (20 мг/м<sup>3</sup>) і може бути рекомендований для застосування у респіраторних пристроях.</p>Т. О. Кіосе, Т. Л. Ракитська
Авторське право (c) 2025
http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0
http://heraldchem.onu.edu.ua/article/view/322126ср, 25 гру 2024 00:00:00 +0200СИНТЕЗ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ КООРДИНАЦІЙНИХ СПОЛУК ГЕРМАНІЮ(IV) З ГАЛОВОЮ КИСЛОТОЮ ТА ЕТИЛГАЛАТОМ
http://heraldchem.onu.edu.ua/article/view/322127
<p>Розроблено оптимальні методи синтезу комплексів Германію(IV) з галовою кислотою (H<sub>4</sub>Gal) та етилгалатом (H<sub>3</sub>EtGal) у водному розчині. Сполуки охарактеризовано сучасними методами дослідження: елементним аналізом, термогравіметрією, інфрачервоною спектроскопією, мас-спектрометрією. Комплекси [Ge(H<sub>2</sub>Gal)(H<sub>3</sub>Gal)<sub>2</sub>]∙H<sub>2</sub>O (1) [Ge(HEtGal)(H<sub>2</sub>EtGal)<sub>2</sub>]∙2H<sub>2</sub>O (2) є білими однорідними речовинами, стійкими на повітрі. Встановлено, що в сполуках реалізується мольне співвідношення германій : галова кислота (етилгалат) = 1:3 незалежно від вихідного співвідношення реагентів. Термогравіметричне дослідження координаційних сполук показало, що комплекси є гідратами. Терморозпад обох сполук подібний, в інтервалі температур 80–200 °С спостерігається ендотермічний ефект, який супроводжується зменшенням маси на 3,10% для комплексу 1 і на 5,10% для 2, що відповідає одній і двом молекулам кристалізаційної води. При аналізі ІЧ-спектрів комплексів доведена наявність зв’язаних ОН-груп в їх молекулах, їх координація до Германію визначається як смугою валентних коливань n(Ge-O), так і розщепленням смуги деформаційних коливань δ(C<sub>ph</sub>-O-H) = 1266 см<sup>-1</sup> у галовій кислоті до 1268 і 1238 см<sup>-1</sup> у комплексі 1 та низькочастотним зміщенням смуги коливань деформацій від 1257 см<sup>-1</sup> в етилгалаті до 1221 см<sup>-1 </sup>в комплексі 2. Карбоксильна група галової кислоти некоординована, про що свідчить смуга ν(COOH) = 1716 см<sup>-1</sup>. Мас-спектр ESI(-) сполуки 1 містить сигнал аніону галової кислоти H<sub>3</sub>Gal<sup>-</sup> (m/z = 169), два сигнали комплексних аніонів [Ge(H<sub>2</sub>Gal)<sub>3</sub>]<sup>2-</sup> (m/z = 289), [Ge(H<sub>3</sub>Gal)(H<sub>2</sub>Gal)<sub>2</sub>]<sup>-</sup> (m/z = 579) та кілька сигналів, які можуть формуватися під час фрагментації комплексного аніону. У мас-спектрі ESI(-) комплексу 2 також виявлено сигнал аніону ліганду H<sub>2</sub>EtGal<sup>-</sup> (m/z = 197). Сигнал з m/z = 330 відповідає двозарядному аніону Ge(HEtGal)<sub>3</sub>]<sup>2-</sup>, з m/z = 663 – аніону [Ge(H<sub>2</sub>EtGal)(HEtGal)<sub>2</sub>]<sup>-</sup>. Частинки з сигналами m/z = 481, 483, 495 497 утворюються внаслідок фрагментації молекули 2. Показано, що у сполуках в координації з Германієм(IV) беруть участь дві гідроксильні групи від кожного ліганду, утворюючи октаедричний координаційний поліедр.</p>М. А. Мартинюк, О. Е. Марцинко
Авторське право (c) 2025
http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0
http://heraldchem.onu.edu.ua/article/view/322127ср, 25 гру 2024 00:00:00 +0200ОНІЄВІ ДІАМІНОТЕТРАКАРБОКСИЛАТИ ГЕРМАНІЮ(IV): СИНТЕЗ, БУДОВА, ЗАСТОСУВАННЯ
http://heraldchem.onu.edu.ua/article/view/322128
<p>Координаційні сполуки Германію(IV) отримано шляхом взаємодії GeO<sub>2</sub> у водних розчинах з етилендіамінтетраоцтовою (H<sub>4</sub>Edta) або 1,3-діаміно-2-гідроксипропантетраоцтовою (H<sub>5</sub>Hpdta) кислотою з наступним додаванням нікотинаміду (Nad) у різних молярних співвідношеннях. Склад і структуру отриманих сполук визначено методами елементного аналізу, ІЧ-спектроскопії, мас-спектрометрії та термогравіметрії. За результатами елементного аналізу у сполуках мольне співвідношення Ge : комплексон : Nad = 1:1:1. Термічний розпад комплексів з ендотермічного ефекту при 150-200 °C (1) і 80-200 °C (2), при якому вивільняються одна і дві молекули кристалізаційної води, відповідно. ІЧ-спектри сполук подібні в області смуг коливання, які характеризують зв’язки в координаційному поліедрі германію. Смуги коливань ν<sub>as</sub>(С-О), ν<sub>s</sub>(С-О), що характерні для груп СОО<sup>-</sup>, вказують на наявність в молекулах комплексів карбоксилатних груп, зв’язаних з Германієм, як і смуга валентних коливань ν(Ge-O). Також зафіксовано смуги валентних коливань ν(Ge-N) і деформаційних коливань δ(GeOH). Спектр комплексу з H<sub>5</sub>Hpdta одночасно містить смугу при 1641 см<sup>-1</sup>, що відповідає коливанням координованих молекул води. Враховуючи дані мас-спектрометрії щодо існування протонованої форми НNad<sup>+</sup> та комплексних діамінотетракарбоксилатогерманатних(IV) аніонів у метанольно-водному розчині, запропоновано наступні формули нових сполук: (HNad)[Ge(ОН)(Еdta)]∙H<sub>2</sub>O (1), (HNad)[Ge(ОН)(НHpdta)(Н<sub>2</sub>О)] (2). Показано, що обробка насіння озимого гороху Баллтрап водними розчинами сполук 1, 2 (вміст Ge в речовині 0.05 г/л) призводить до підвищення вмісту в мікрозелені гороху білку (комплекс 1 – 6,40%, комплекс 2 – 6,65%, контроль (H<sub>2</sub>O) – 5,22% комплексне добриво – 5,26%) та германію (25,89, 21,13 ppm для 1 і 2 відповідно; контроль – 0,46 ppm; комплексне добриво – 0,32 ppm). Крім того, відзначено рістстимулюючу дію комплексу (HNad) [Ge(ОН)(Еdta)]∙H<sub>2</sub>O (1) на початкових етапах росту та розвитку паростків мікрозелені гороху та збільшення його біомаси на 6% порівняно з контролем.</p>Д. М. Печінка, О. А. Фінік, О. Г. Пєсарогло, Є. М. Фадєєв, І. Й. Сейфулліна, О. Е. Марцинко
Авторське право (c) 2025
http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0
http://heraldchem.onu.edu.ua/article/view/322128ср, 25 гру 2024 00:00:00 +0200РІВНОВАГА ТА ТЕРМОДИНАМІКА АДСОРБЦІЇ УРАНУ (VI) ЧАСТИНКАМИ ПАРАФІНУ, МОДИФІКОВАНИМИ ТРИАЛКІЛАМІНОМ
http://heraldchem.onu.edu.ua/article/view/322129
<p>Встановлено закономірності адсорбції урану (VI) з сульфатних розчинів частинками парафіну, модифікованими триалкіламіном, у рівноважних умовах. Здійснено моделювання експериментальних ізотерм адсорбції з використанням моделей Ленгмюра, Фрейндліха, Тьомкіна і Дубініна-Радушкевича. Доведено, що ізотерми адсорбції урану краще описуються моделлю Ленгмюра (рН 4) та моделями Фрейндліха і Дубініна-Радушкевича (рН 8). Розраховано адсорбційну ємність адсорбенту і константи зазначених моделей залежно від рН розчинів адсорбату та температури. Встановлено, що процес адсорбції урану частинками парафіну, модифікованими триалкіламіном, є самочинним (ΔG<sub>адс.</sub> < 0), екзотермічним (ΔH<sub>адс.</sub> < 0), супроводжується упорядкуванням системи (ΔS<sub>адс.</sub> < 0).</p>О. В. Перлова, А. О. Ширикалова
Авторське право (c) 2025
http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0
http://heraldchem.onu.edu.ua/article/view/322129ср, 25 гру 2024 00:00:00 +0200АДСОРБЦІЙНЕ ВИЛУЧЕННЯ АНТОЦІАНІВ ЧЕРВОНОЇ ТРОЯНДИ НА ВОЛОКНИСТОМУ КАТІОНІТІ ФІБАН К-1
http://heraldchem.onu.edu.ua/article/view/322131
<p>Досліджено вплив рН, маси волокнистого катіоніту ФІБАН К-1, початкової концентрації антоціанів на ступінь адсорбційного вилучення антоціанів з пелюсток червоної троянди. Отримано експериментальні кінетичні криві адсорбції антоціанів червоної троянди при різних температурах (293, 313, 333 К) і проаналізовано їх за допомогою чотирьох кінетичних моделей (псевдопершого, псевдодругого порядку, зовнішньої та внутрішньої дифузії). Показано, що кінетична модель псевдодругого порядку краще описує експериментальні кінетичні криві адсорбції антоціанів червоної троянди. Встановлено, що адсорбент ФІБАН К-1 дозволяє очистити антоціани червоної троянди від цукру.</p>Л. М. Солдаткіна, В. Е. Літвінова
Авторське право (c) 2025
http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0
http://heraldchem.onu.edu.ua/article/view/322131ср, 25 гру 2024 00:00:00 +0200СПАЛЮВАННЯ ВОДОПАЛИВНОЇ ЕМУЛЬСІЇ З РІДКИХ ВІДХОДІВ ЛАКОФАРБОВОГО ВИРОБНИЦТВА ПРИ ДІЇ ВИСОКОЧАСТОТНОГО ЕЛЕКТРИЧНОГО РОЗРЯДУ
http://heraldchem.onu.edu.ua/article/view/322132
<p>У статті розглянуто результати спалювання водно-паливних емульсій, які створені на основі рідких відходів лакофарбових виробництв, що переважно складаються з метилацетату. Особливістю розглянутих емульсій є великий вміст води (близько 50%). Горіння можливе при дії високочастотного електричного розряду. При нагріванні крапель емульсій можливе виникнення явища мікровибуху, коли в гранулах води в краплі емульсії утворюються парові бульбашки, які при швидкому розширенні розривають початкові краплі на ще менші краплі. Це стимулює згорання мікрокрапель горючої рідини і пароутворенню води. Таким чином можливо спалювати органічні відходив «брудній воді». Зроблені оцінки газового складу при повному згоранні таких емульсій, а також витрати повітря.</p>В. Г. Шевчук, О. С. Черненко, О. Є. Сидоров, М. О. Іванов, А. В. Німич
Авторське право (c) 2025
http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0
http://heraldchem.onu.edu.ua/article/view/322132ср, 25 гру 2024 00:00:00 +0200ІЗОТЕРМІЧНИЙ ПЕРЕРІЗ ПОТРІЙНОЇ ДІАГРАМИ СТАНУ СИСТЕМИ La2O3–ZrО2–HfO2 ПРИ 1100 °C
http://heraldchem.onu.edu.ua/article/view/322133
<p>Методом рентгенофазовогоa аналізу досліджено фазові рівноваги в системі на основі діоксидів цирконію, гафнію та оксиду лантану. За отриманими даними побудовано ізотермічний переріз потрійної діаграми стану системи ZrО<sub>2</sub>–HfO<sub>2</sub>–La<sub>2</sub>O<sub>3</sub> при температурі 1100 °C. Утворення нових фаз в дослідженій системі не встановлено. Визначено, що область гомогенності на основі впорядкованої фази зі структурою типу пірохлору розташована в концентраційному інтервалі 35–38 мол% La<sub>2</sub>O<sub>3</sub> вздовж променя La<sub>2</sub>O<sub>3</sub> –(50 мол% ZrО<sub>2</sub>–50 мол% HfO<sub>2</sub>). Вздовж зазначеного променя структурні параметри елементарних комірок впорядкованої структури типу пірохлору змінюються від <em>а</em> = 1,0761 нм для двофазного зразка (М+Ру) 47,5 мол% ZrО<sub>2</sub> – 47,5 мол% HfO<sub>2</sub> – 5 мол% La<sub>2</sub>O<sub>3</sub> до <em>а</em> = 1,0772 нм для граничного складу твердого розчину та, зрештою, до <em>а</em> = 1,0781 нм для гетерогенного складу (А+Ру) 10 мол% ZrО<sub>2</sub> – 10 мол% HfO<sub>2</sub> – 80 мол% La<sub>2</sub>O<sub>3</sub>.</p>Ю. В. Юрченко, С. Ф. Корічев, Г. К. Барщевська, К. І. Забіяка
Авторське право (c) 2025
http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0
http://heraldchem.onu.edu.ua/article/view/322133ср, 25 гру 2024 00:00:00 +0200УТВОРЕННЯ ТА ХІМІКО-АНАЛІТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ІОННОГО АСОЦІАТУ ТЕТРАЙОДОКАДМІАТУ(ІІ) З ХІНАЛЬДІНОВИМ ЧЕРВОНИМ
http://heraldchem.onu.edu.ua/article/view/322134
<p>У даній роботі вивчено та оптимізовано умови взаємодії в хімічній системі «Кадмій(ІІ):йодид-іон:катіон хінальдінового червоного (QR)». Визначені оптимальні умови утворення іонного асоціату: рН 4,5; концентрація йодид-іонів в системі – 1·10<sup>-3</sup> моль/л, а для стабілізації продукту взаємодії необхідно вводити 1 мл 10 об.% розчину Тритону Х-100. Класичними спектрофотометричними методами визначено стехіометричний склад іонного асоціату, на основі чого запропоновано його формулу (QR)<sub>2</sub>[CdI<sub>4</sub>]. Розраховані хіміко-аналітичні характеристики аналітичної форми та встановлено, що градуювальний графік лінійний в інтервалі концентрацій 0,2-2,25 мг/л Кадмію(ІІ), а межі виявлення та визначення складають 0,06 мг/л та 0,2 мг/л відповідно.</p>І. А. Кіртока, Є. О. Шевченко, О. М. Жуковецька, Д. В. Снігур
Авторське право (c) 2025
http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0
http://heraldchem.onu.edu.ua/article/view/322134ср, 25 гру 2024 00:00:00 +0200АДСОРБЦІЯ ПАРИ ВОДИ, ДІОКСИДУ СІРКИ ТА АМІАКУ ВОЛОКНИСТИМ МАТЕРІАЛОМ, ІМПРЕГНОВАНИМ ЦИТРАТ-МОНОЕТАНОЛАМОНІЙНИМИ БУФЕРНИМИ РОЗЧИНАМИ
http://heraldchem.onu.edu.ua/article/view/322135
<p>Робота присвячена дослідженню адсорбції пари води, діоксиду сірки та аміаку в статичних та динамічних умовах цитрат-моноетаноламонійними буферними системами, імпрегнованими на волокнистий носій при різному молярному співвідношенні моноетаноламін (MEA) : лимонна кислота (H<sub>3</sub>Cit). Вміст води в повітряно та абсолютно «сухих» імпрегнованих волокнистих хемосорбентах (ІВХС) корелює зі вмістом MEA у їх складі. Більшість ізотерм адсорбції пари H<sub>2</sub>O зразками ІВХС за класифікацією IUPAC віднесено до V типу. В рамках теорії полімолекулярної адсорбції Брунауера-Еммета-Теллера проаналізовано ізотерми адсорбції, визначено величини ємності моношару та значення теплот адсорбції молекул води в першому шарі, а також оцінено питому поверхню адсорбату. Виявлено кореляції між структурно-адсорбційними характеристиками зразків ІВХС та вмістом MEA. Відмічено характерні ділянки кривих десорбції води, які відповідають «негативному» гістерезису. Абсолютно «сухі» зразки ІВХС здатні поглинати діоксид сірки за рахунок присутності «вільної» води або утворення сульфамідного N-S зв’язку. Виявлено вплив вмісту MEA у складі ІВХС та відносної вологості та фізичну адсорбції SO<sub>2</sub> ними.</p> <p>Лише при <em>Р</em>/<em>Р<sub>s</sub></em> = 0,90 спостерігається залежність між хімічно адсорбованим SO<sub>2</sub> зразками ІВХС і вмістом MEA на їх поверхні. Про конкуруючу адсорбцію H<sub>2</sub>O та SO<sub>2</sub> свідчать складні та відмінні одна від одної залежності адсорбції SO<sub>2</sub> від відносного тиску при різних молярних співвідношеннях MEA : H<sub>3</sub>Cit.</p>Р. Є. Хома, Т. С. Бєньковська
Авторське право (c) 2025
http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0
http://heraldchem.onu.edu.ua/article/view/322135ср, 25 гру 2024 00:00:00 +0200ТЕРМОДИНАМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ФАЗОВІ РІВНОВАГИ В СПЛАВАХ СИСТЕМИ Bi–La
http://heraldchem.onu.edu.ua/article/view/322136
<p>Методом ізопериболічної калориметрії вперше визначено парціальні та інтегральні ентальпії змішування розплавів системи Bi–La при температурі 1220±1 К у в широкому інтервалі складів. Встановлено, що мінімальне значення ентальпії змішування розплавів цієї системи −118±14 кДж/моль при складі з x<sub>Bi</sub> = 0,4; ∆H̅ = −401±73; ∆H̅ <sub> </sub>= −212±49 кДж/моль. Встановлено, що майже всі відомі ∆H̅ , узгоджуються як з нашими, так і між собою, не дивлячись на те, що вони були визначені не прямим методом ЕРС.</p> <p>Для підтвердження достовірності отриманих даних та пошуку загальних закономірностей термодинамічних характеристик сплавоутворення системи Bi–La, її розглянуто як член ряду систем Bi–Ln(Ln-лантаноїд). Для цього проаналізовані ентальпії утворення і Т<sub>пл</sub>. інтерметалідів LnBi, а також мінімальні значення ентальпій змішування розплавів (ΔH<sub>min</sub> ), різниць мольних об’ємів і електронегативностей компонентів систем Bi–Ln і побудовані їх залежності від порядкового номера лантаноїду.</p> <p>Показано, що всі залежності, крім різниць електронегативностей компонентів, симбатні між собою. Це свідчить про те, що термодинамічні властивості всіх фаз систем Bi–Ln обумовлені розмірним фактором.</p>В. А. Шевчук, В. Г. Кудін, Л. О. Романова, Н. В. Подопригора, В. С. Судавцова
Авторське право (c) 2025
http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0
http://heraldchem.onu.edu.ua/article/view/322136ср, 25 гру 2024 00:00:00 +0200ВПЛИВ ПОПЕРЕДНЬО АДСОРБОВАНОГО ДІОКСИДУ СУЛЬФУРУ ТА ПАРИ ВОДИ НА ЗАХИСНІ ВЛАСТИВОСТІ КУПРУМ-ПАЛАДІЄВОГО КАТАЛІЗАТОРА ОКИСНЕННЯ МОНООКСИДУ КАРБОНУ
http://heraldchem.onu.edu.ua/article/view/322430
<p>Досліджено адсорбційні властивості гідротермально-модифікованого дисперсного кремнезему трепелу та каталізатора окиснення монооксиду карбону Pd(ІІ)-Cu(ІІ)/Н<sub>2</sub>О-Тр(К-І) відносно пари води і діоксиду сульфуру, а також їх вплив на захисні властивості каталізатора. Встановлено, що для запобігання отруєння каталізатора Pd(ІІ)-Cu(ІІ)/Н<sub>2</sub>О-Тр(К-І) при використанні його в засобах захисту органів дихання від монооксиду карбону необхідно передбачити попередню очистку повітря від аерозольних частинок, діоксиду сульфуру та пари води.</p>Т. О. Кіосе, Т. Л. Ракитська, Л. А. Раскола, Х. О. Голубчик, А. О. Загоруй
Авторське право (c) 2025
http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0
http://heraldchem.onu.edu.ua/article/view/322430ср, 25 гру 2024 00:00:00 +0200ІНФОРМАЦІЯ ПРО І НАУКОВУ КОНФЕРЕНЦІЮ З МІЖНАРОДНОЮ УЧАСТЮ «ІННОВАЦІЙНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ХІМІЇ – 2024»
http://heraldchem.onu.edu.ua/article/view/322773
<p>З 9 по 11 вересня 2024 року в м. Одеса відбулась І Наукова конференція з міжнародною участю «Інноваційні напрями розвитку хімії – 2024» (The 1st Scientific Conference with International Participation “Innovative Directions of Chemistry Development – 2024”, IDChD–2024).</p>Р. Є. Хома
Авторське право (c) 2025
http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0
http://heraldchem.onu.edu.ua/article/view/322773ср, 25 гру 2024 00:00:00 +0200