Вісник Одеського національного університету. Хімія

ІСТОРІЯ ТА КОНЦЕПЦІЇ РОЗРОБКИ МЕТАЛОКОМПЛЕКСНИХ І МЕТАЛОКСИДНИХ НАНОКАТАЛІЗАТОРІВ ДЛЯ РОЗВ’ЯЗАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ

2025-07-11T21:51:09+03:00

У статті представлено період (1976–2025 рр.) в історії Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, який характеризується зародженням, становленням та розвитком нового наукового напряму в каталізі – екологічного каталізу. Багаторічні дослідження, присвячені розробці низькотемпературних металокомплексних та металоксидних нанокаталізаторів знешкодження токсичних газів (PH₃, CO, SO₂, O₃) та використання їх в колективних та індивідуальних засобах захисту органів дихання робітників різних галузей промисловості та цивільного населення в умовах стихійного лиха. Закладено концептуальні основи розробки закріплених металокомплексних каталізаторів з використанням природних ресурсів України та прогнозування їх активності. Досліджено металоксидні каталізатори, які отримані хімічними методами та синтезовані під час зварювання металів, що відкриває можливості утилізації нанодисперсних частинок. Наведені приклади впровадження наукових результатів в навчальний процес підготовки бакалаврів, магістрів та аспірантів.

СИНТЕЗ ТА ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ІММОБІЛІЗОВАНИХ КОМПЛЕКСІВ ВАНАДІЮ(IV) З ОСНОВАМИ ШИФА

2025-07-11T21:58:23+03:00

Стаття містить огляд методів синтезу іммобілізованих ванадієвих комплексів з основами Шифа на різних твердих носіях, таких як кремнеземи, оксид графену, магнітні наночастинки, полімерні носії, глиняні матриці, цеоліти, біополімери. Описано спектр використання таких іммобілізованих комплексів як гетерогенних каталізаторів в ряді реакцій органічного синтезу, що мають перспективу використання в хімічній і фармацевтичній промисловості.

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТА ЗАСТОСУВАННЯ МІЦЕЛЯРНО-ЕКСТРАКЦІЙНОГО КОНЦЕНТРУВАННЯ (ОГЛЯД)

2025-07-11T22:06:20+03:00

Робота присвячена огляду сучасного стану та особливостей аналітичного застосування міцелярно-екстракційного концентрування. Із залученням наукометричних підходів, як інструменту кількісної оцінки динаміки розвитку наукових досліджень, проаналізовано тенденції та основні напрямки розвитку міцелярно-екстракційного концентрування протягом 2010–2024 років. Узагальнено дані щодо вибраних прикладів аналітичного застосування міцелярно-екстракційного концентрування в хімічному аналізі (2018–2024), розглянуто їх принципи, переваги та недоліки.

ВПЛИВ ДИСПЕРСНОСТІ ВИСОКООСНОВНОГО АНІОНІТУ АВ-17–8 НА КІНЕТИКУ ВИЛУЧЕННЯ УРАНУ (VI) З МОДЕЛЬНИХ РОЗЧИНІВ

2025-07-11T22:34:06+03:00

Побічні продукти виробництва товарних іонітів, які характеризуються різним ступенем дисперсності частинок, є перспективними адсорбентами для вилучення іонів важких металів, зокрема, урану, з водних середовищ. У роботі встановлено вплив дисперсності високоосновного аніоніту АВ-17–8 в Cl-формі на ефективність, кінетику та механізм вилучення урану з модельних карбонатних розчинів. Проведено дисперсійний аналіз трьох фракцій аніоніту АВ-17–8 та встановлено, що досліджувані фракції є полідисперсними системами з ефективними діаметрами 31–122 мкм (фракція 1), 14–80 мкм (фракція 2), 5–70 мкм (фракція 3). Вивчено кінетику адсорбції урану залежно від дисперсності адсорбенту та температури. Розраховано енергію активації адсорбційного процесу, яка складає (кДж/моль): 45,1 (фракція 1), 11,6 (фракція 2) і 7,5 (фракція 3), і встановлено, що адсорбція урану протікає в перехідній області (фракція 1) або в дифузійній області (фракції 2 і 3). Здійснено моделювання кінетики адсорбції урану та розраховано основні кінетичні характеристики процесу адсорбції урану з використанням кінетичних моделей (псевдо-першого та псевдо-другого порядку) та дифузійних моделей (зовнішньої дифузії та внутрішньої дифузії Бойда). Встановлено, що кінетика адсорбції урану підпорядковується моделі псевдодругого порядку і перебігає у змішанодифузійному режимі, але зовнішня дифузія в більшому ступені лімітує загальну швидкість процесу.

СИНТЕЗ БІМЕТАЛКАРБОНОВОГО НАНОКОМПОЗИТУ NiAg@C З ВИКОРИСТАННЯМ ГІДРОЗОЛЮ СРІБЛА

2025-07-11T22:43:15+03:00

Синтезовано нанокомпозит NiAg@C шляхом піролізу осаду, утвореного при взаємодії гідрозолю срібла з іонами нікелю у присутності рутину. Композит охарактеризовано методами рентгенофазового, спектрального аналізів, визначено електропровідність, магнітні властивості. Виявлено наявність аморфного вуглецю як матриці нанокомпозиту. Вперше синтезовано біметалкарбоновий нанокомпозит шляхом взаємодії готового гідрозолю наночастинок срібла стабілізованих органічною сполукою з іонами Ni²⁺ з наступним піролізом одержаного осаду.

ВАЛІДАЦІЯ ВЕРХ-МЕТОДИКИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПОРІВНЯЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ СТАБІЛЬНОСТІ ПРИ ВИВЧЕННІ ДОСТАВКИ ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ ТИКАГРЕЛОРУ ЧЕРЕЗ НАЗОГАСТРАЛЬНИЙ ЗОНД (in vitro)

2025-07-11T22:49:26+03:00

Ентеральне введення ліків через зонд є кращим методом для пацієнтів, які не можуть безпечно ковтати. Слід враховувати фактори, які можуть призвести до закупорювання зондів, зниження ефективності препаратів. Тому необхідно продемонструвати, що генеричний лікарський засіб є терапевтично еквівалентним до референтного при введенні через назогастральний зонд.

Для моніторингу стабільності лікарських засобів після суспендування розтертих таблеток у запропонованому середовищі та доставки через назогастральний зонд проводять визначення супровідних домішок.

Валідовано методику визначення супровідних домішок методом ВЕРХ з УФ-детектуванням, придатну для моніторингу стабільності лікарського засобу Тикагрелор IC, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 90 мг, при проходженні через назогастральний (НГ) зонд. Методику валідовано за показниками: специфічність, лінійність, правильність, прецизійність, межа виявлення, межа кількісного визначення, робастність та стабільність розчинів. Нормування вмісту ідентифікованих та неідентифікованих домішок встановлено згідно з вимогами керівництва ICH Q3B.

ОЦІНКА ПОЛІФЕНОЛЬНОГО СКЛАДУ ТА ТОКСИКОЛОГІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЕКСТРАКТУ ARMORACIA RUSTICANA

2025-07-11T22:51:45+03:00

Дослідження методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) водно-етанольного екстракту з кореневища Armoracia rusticana показало присутність в сировині шести груп поліфенольних сполук, серед яких домінуюче місце займали катехіноподібні речовини та фенольні кислоти. В незначних кількостях були ідентифіковані групи флавонолів, флаванонів, катехінів та флавонів. За результатами дослідження встановлено, що загальний вміст поліфенолів в екстракті Armoracia rusticana становив 271,86 мкг/мл.

Токсикологічні дослідження, проведені методом in vivo показали, що екстракт відноситься до помірно токсичних сполук (ІІІ клас токсичності). Це свідчить про перспективи використання Armoracia rusticana як джерела біологічно активних речовин для подальших фармакологічних досліджень та впровадження в фітотерапії.

НАНОКОМПОЗИТНИЙ ПРЕПАРАТ З ЛІДОКАЇНОМ ДЛЯ КОНТРОЛЮ БОЛЮ В УМОВАХ РАНОВОГО ПРОЦЕСУ

2025-07-11T22:56:58+03:00

У роботі досліджено нанокомпозит на основі пірогенного кремнезему з лідокаїном гідрохлоридом як знеболювальним компонентом. Вивчено кінетику вивільнення активної речовини методами класичної дифузії та комірки Франца. Встановлено термочутливий контрольований вивільнювальний механізм, що забезпечує пролонговану знеболювальну дію при місцевому застосуванні.

НОВИЙ ФІТОХІМІЧНИЙ АНАЛІЗ ЕНДЕМІЧНОЇ ЛІВІЙСЬКОЇ РОСЛИНИ «ONOPORDUM CYRENAICUM MAIRE & WEILLER» ТА ЇЇ АНТИБАКТЕРІАЛЬНА АКТИВНІСТЬ

2025-07-11T23:05:38+03:00

Рослинні екстракти вважаються найкращим джерелом для лікарської рослинної сировини та похідних продуктів. Onopordum cyrenaicum Maire & Weiller, вид з роду Onopordum родини Asteraceae, є лікарською рослиною, ендеміком Лівії. Це дослідження мало на меті вперше вивчити фітохімічні компоненти та антибактеріальні властивості даної рослини. Для послідовного вилучення біологічно активних компонентів з використанням трьох різних розчинників (петролейного етеру, хлороформу та метанолу) застосовували модифіковану техніку мацерації. Кількість фенольних сполук в екстрактах визначали з застосуванням реактиву Фоліна-Чокальтеу, результати вказані як кількість мг пірогалолу на грам висушеної рослини. Кількість флавоноїдів в екстрактах вимірювали за допомогою модифікованого методу з хлоридом алюмінію, результати вказані як кількість мг кверцетину на грам висушеної рослини.

Фітохімічний аналіз виявив наявність ряду біологічно активних компонентів, включаючи терпеноїди, дубильні речовини, глікозиди, флавоноїди, сапоніни та алкалоїди. Слід відмітити, що метанольний екстракт продемонстрував винятково високу антибактеріальну активність, перевершуючи інші екстракти, із зонами інгібування 28 мм для S. aureus, 22 мм для MRSA та 30 мм для S. epidermidis, тоді як мінімальні інгібуючі концентрації (МІК) становили 6,25, 50 і 3,75 мг/мл відповідно.

Велика кількість біологічно активних речовин у Onopordum cyrenaicum Maire & Weille робить його потенційним джерелом в розробці фармацевтичних препаратів для лікування та профілактики різноманітних захворювань. Хоча спостережуваний антибактеріальний ефект досліджених рослинних екстрактів свідчить про наявність в їх складі біологічно активних сполук, це дослідження не виявило конкретних біологічно активних сполук, відповідальних за антибактеріальну дію. Однак значна активність екстрактів, що спостерігається проти резистентних штамів бактерій, підкреслює необхідність виділення та характеристики відповідних індивідуальних сполук, з метою розробки на їх основі інноваційних природних антибіотиків.

АФІНІТЕТ НОВИХ ПОТЕНЦІЙНИХ ЛІГАНДІВ ГАМКА-РЕЦЕПТОРНОГО КОМПЛЕКСУ ТА TSPO РЕЦЕПТОРІВ ЦНС – цис-3-АРИЛІДЕН-7-БРОМ-5-АРИЛ-1,2-ДИГІДРО-3Н-1,4-БЕНЗОДІАЗЕПІН-2-ОНІВ

2025-07-11T23:08:28+03:00

З метою вивчення зв’язку структура-афінітет лігандів ГАМК_А-рецепторного комплексу (ГАМК_АР) та TSPO рецепторів ЦНС синтезовано ряд нових цис-3-ариліден-7-бром-5-арил-1,2-дигідро-3Н-1,4-бензодіазепін-2-онів (3–11). Методом радіолігандного аналізу в експериментах in vitro вивчено афінітет синтезованих сполук до ГАМК_АР та TSPO рецепторів ЦНС.

ХЕМОСОРБЦІЙНО-КАТАЛІТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ КОМПОЗИЦІЙ НА ОСНОВІ ФЕРУМ(ІІІ) ХЛОРИДУ ТА ПРИРОДНИХ СОРБЕНТІВ УКРАЇНИ В РЕАКЦІЇ ДІОКСИДУ СУЛЬФУРУ З КИСНЕМ ПОВІТРЯ

2025-08-19T07:12:50+03:00

Досліджено кінетику взаємодії діоксиду сульфуру в присутності кисню та пари води з композиціями на основі ферум(ІІІ) хлориду, закріпленими на природних носіях України; розраховані кінетичні та стехіометричні параметри реакції; визначені захисні властивості композицій. Встановлено, що хемосорбційно-каталітичні композиції на основі ферум(ІІІ) хлориду окиснюють діоксид сульфуру без встановлення стаціонарного режиму, але в більшості випадках дослідна кількість окисненого SO₂ (Q_досл) перевищує теоретично можливу (Q_теор), тобто стехіометричний коефіцієнт n >> 1, що свідчить про хемосорбційно-каталітичний характер процесу.